Географія

Опрацювати § 32

  1. Зберіть дані про переваги та недоліки продуктів швидкого харчування на прикладі мережі «Макдональдс». Зробіть висновки щодо їх споживання.
  2. Відомо, що одні країни (наприклад США) у значних обсягах виробляють продукцію із генетично модифікованими організмами (ГМО), в інших (наприклад Японія, Італія, Австрія) на цю продукцію існує заборона. З’ясуйте, якими є погляди вчених щодо продукції з ГМО. Зробіть висновки.

 

Додатковий матеріал

  1. Основні виробництва харчової промисловості та чинники їх розміщення.

Харчова промисловість охоплює виробництва, що займаються переробкою продовольчої сировини й забезпеченням населення продуктами харчування. За внеском в економіку України вона поступається лише чорній металургії. Харчова промисловість тісно пов’язана із сільським господарством, тому що отримує від нього сировину (зерно, картоплю, цукровий буряк, молоко, м’ясо тощо) і постачає комбікорми та відходи. Визначальну роль у розміщенні підприємств харчової промисловості відіграють сировинний і споживчий чинники. Частина виробництв тяжіє до джерел сировини (цукрове, олійне, виноробне, круп’яне, консервне, рибне). Це зумовлено тим, що такі виробництва використовують сировину, яка швидко псується або споживається у великій кількості. Так, найбільші підприємства з виробництва соків із місцевої сировини розташовані на півдні України. Інша група виробництв (хлібопекарське, кондитерське, макаронне) орієнтується на споживача. Їхня продукція має обмежений термін споживання, малотранспортабельна, або витрати на перевезення готової продукції більші, ніж на перевезення сировини. Є виробництва, які мають подвійну орієнтацію — на сировину і на споживача, наприклад борошномельна, окремі виробництва молочної та м’ясної промисловості. Загалом розміщення виробництв харчової промисловості визначається спеціалізацією сільського господарства (джерела сировини), розміщенням населення (споживач), характеристиками сировини й готової продукції (терміни зберігання), а також можливостями їх транспортування.

2.Географія харчової промисловості України. Важливе значення не тільки в харчовій промисловості, а й в усьому господарстві має виробництво борошна (борошномельне виробництво) і різних круп (круп’яне). Їх підприємства розміщуються як у районах вирощування зернових культур, так і поблизу споживача. Найбільші з них працюють у Харківській, Дніпропетровській, Полтавській, Черкаській, Київській областях, а також у Києві. Для прийому, очищення, сушіння, зберігання і відвантаження сировини (зерна) використовуються елеватори. Вони розміщуються не тільки в районах вирощування зернових культур, але й у залізничних вузлах та портах. Ви вже знаєте, що частина українського зерна продається до інших країн, частина йде на корм тваринам. Для виробництва борошна найбільше підходять окремі види (класи) м’якої та твердої пшениці. Так, для випікання хлібобулочних виробів використовують борошно, виготовлене з м’якої пшениці з додаванням борошна з твердої. Головний чинник розміщення виробництва хлібобулочних виробів — обмеженість термінів зберігання свіжого хліба. Тому кількість і потужність пекарень співвідносяться з особливостями розселення: чим більшим є населений пункт, тим більше в ньому випікається хліба.

Макаронна промисловість використовує борошно з твердої пшениці. Виробництво здебільшого тяжіє до споживача, оскільки макаронні вироби малотранспортабельні. Найбільші підприємства розташовані в містах із великою кількістю населення. На споживача орієнтується й кондитерська промисловість, оскільки багато видів її продукції мають обмежений термін зберігання. Найбільші підприємства працюють у великих містах і належать потужним компаніям, зокрема кондитерській корпорації «Рошен» (Київська, Вінницька, Маріупольська й Кременчуцька кондитерські фабрики), корпорації «Бісквіт-Шоколад», кондитерським компаніям «Конті» та «АВК». Одне з традиційних виробництв — цукрова промисловість. Більшість її підприємств зосереджена в районах вирощування цукрового буряку (Вінницька, Київська, Полтавська, Кіровоградська, Черкаська, Хмельницька, Харківська, Тернопільська обл.). Це пов’я зане з тим, що для виробництва 1 т цукру потрібно 7 т буряків. Їх необхідно швидко переробити, щоб буряк не втратив вагу та не знизився вміст поживних речовин. Тому переважна частина підприємств працює сезонно (осінь та початок зими) із максимальним завантаженням (цілодобово). До найбільших виробників належать: Лохвицький комбінат (Полтавська обл.), Гайсинський та Крижопільський (Вінницька обл.), Гнідавський (м. Луцьк), Добровеличківський (Кіровоградська обл.), Деражнянський (Хмельницька обл.), Збаразький (Тернопільська обл.), Пархомівський (Харківська обл.) заводи.

Олійна та жирова промисловість включає підприємства, які виробляють олію, маргарин, мило. Виробництво олії зазвичай розташовується поблизу джерел сировини, оскільки на виробництво 1 т олії витрачається від 3 до 8 т насіння олійних культур (зокрема соняшнику). Найбільші виробники — Дніпропетровський олійно-екстракційний завод, Пологівський олійно-екстракційний завод (Запорізька обл.), Одеський олійно-жировий комбінат, підприємство «Кіровоградолія». Соняшникова олія необхідна для виготовлення не тільки маргарину й мила, але й консервів, майонезу, оліфи. У значних обсягах маргарин і майонез виробляють у Харкові, Запоріжжі, Дніпрі, Києві, Львові. Найбільше плодоовочевих консервів виробляють на півдні країни, поблизу сировини. До потужних підприємств, зокрема, належать: Херсонський, Ізмаїльський, Одеський, Вінницький консервні заводи. Промислову переробку молока (молочна промисловість) в Україні здійснюють понад 300 підприємств, серед яких основну роль відіграють середні та великі. Територіальна структура виробництва відображає його залежність від кількості та якості сировини (молока) і розміщення населення. Так, підприємства з виготовлення тваринного масла, твердих сирів, молочних консервів і сухого молока здебільшого розміщені в районах розвиненого молочного тваринництва. Заводи з виробництва тваринного масла працюють у Вінницькій, Київській (наприклад у Яготині), Полтавській, Дніпропетровській, Чернігівській і Черкаській областях. Лідером із випуску різноманітної молочної продукції є Білоцерківський молочний комбінат. Це сучасне підприємство було побудовано за роки незалежності. Найбільшими заводами з виробництва сиру є Новгород-Сіверський (Чернігівська обл.), Шосткинський (Сумська обл.), Дубнівський (Рівненська обл.), Городенківський (Івано-Франківська обл.), Старосамбірський (Львівська обл.), Великобурлуцький (Харківська обл.).

Молочні консерви виготовляють Куп’янський (Харківська обл.), Первомайський (Миколаївська обл.), Лубенський (Полтавська обл.) комбінати. Потужні підприємства з виробництва продукції з незбираного молока (сир, сметана, кисляк, кефір, вершки, ряжанка, йогурт) розташовані в містах. Серед них завод «Галактон» (м. Київ), Харківський молочний комбінат, Кременчуцький молокозавод, Миколаївський та Павлоградський молочні комбінати. Великі підприємства м’ясної промисловості — м’ясокомбінати — працюють у великих містах і районах розвиненого тваринництва. У них поєднуються забій худоби, її первинна й вторинна переробка, виробництво різних видів м’яса, м’ясних напівфабрикатів, ковбас, м’ясних консервів, тваринних жирів. Потужні м’ясокомбінати розташовані в Києві, Полтаві, Харкові, Вінниці, Одесі, Черкасах, Дніпрі. Рибна промисловість охоплює засолювання, коптіння, в’ялення морської та річкової риби; виробництво консервів, рибного борошна, напівфабрикатів. Найбільші рибопромислові потужності зосереджені на підприємствах, розташованих у портових містах. Частина продукції виробляється безпосередньо в морі. Серед інших виробництв слід назвати пивоварну та виноробну промисловість, розлив безалкогольних напоїв та мінеральних вод.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *