Гуньківські кургани – еталон подільського краю

Як не крути, а минуле нашої землі повертається для кожного новими відкриттями та цікавими історіями. Воно відчиняє перед нами свої двері і кличе пізнати глибше родовідні корені. А тут, за порогом твоєї школи, нові рубежі минулого, які співіснують у нас під носом тисячі років. Так, ви не помиляєтеся, з кінця IV тисячоліття до н. е., з відкриттям бронзи як металу,  наступила нова епоха людства. Вона торкнулась своєю невидимою рукою і села Гуньки. Можливо, у ті далекі часи цей населений пункт мав іншу назву, пов’язану зі славною Скіфією.  Царі, які правили у минулому, знайшли прихисток  тілу та душі2,5 тис. років тому на нашій, благословенній Богом, землі.

Школярі-гуртківці Гуньківської ЗОШ І-ІІ ступенів у рамках основних завдань програми гуртка «Пізнаємо рідний край» КЗ “Немирівського центру  дитячої та юнацької творчості” здійснили експедицію «Люби і знай свій рідний край», де дізналися про еталон подільського краю – гуньківські кургани. Діти мали можливість протягом багатьох походів спостерігати за цими унікальними пам’ятками, обстежити місце розташування їх, шукати цікавий матеріал в мережі Інтернет, досліджувати побут та звичаї наших предків. Ними було встановлено особливість курганів: чим вище пагорб, тим більше заслуг і слави в похованого. Дуже сподобалась учням особливість стародавніх професій, яка включала в себе компетентність майстра з певної галузі знань. Земляні гробниці потребували видобування і транспортування сотень тисяч тонн ґрунту, а також певної гірничої, інженерної вправності, досвіду роботи у такій нелегкій справі – створювати степові піраміди часу.

Звичайно, давні кургани – це пам’ятки не лише археології, а й історії, культури та архітектури,споруджені племенами ямної культурно-історичної спільності. Багато з них з початком інтенсивного розорювання земель (з ХІХ століття) було знищено, а за доби індустріалізації повністю змінився увесь історичний ландшафт українського грунту. Гуртківцями було встановлено, що більшість із курганів – невеликі, висотою 1–2 м, діаметром 5-10 м. Прикро, що на пам’ятках археології ростуть  цукрові буряки, соняшник, кукурудза чи пшениця. Збитки перевищують будь-які розрахунки.

Завдання молоді та підростаючого покоління – зберегти для нащадків ті давні могили, адже це  історія нашого краю, народу, духовність та моральні чесноти, яких так бракує у наш час.

Скіфський курган та поховання епохи  Бронзи – це візитівка нашого краю.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *