Гірчить Чорнобиль, крізь роки гірчить …

Чорнобильський вітер по душах мете

Чорнобильський пил на роки опадає.

Годинник життя безупинно іде,

…Лиш пам’ять усе пам’ятає.

 26 квітня 1986 року о першій годині 26 хвилин на Четвертому енергоблоці Чорнобильської атомної електростанції сталася катастрофа, яка з острахом сколихнула всю планету. Чорнобиль нагадав цілому світу, що в самому серці Європи живе великий народ. Світ спочатку почув слово «Чорнобиль», а потім таке незвичне – «Україна». А для багатовікової історії України – Чорнобиль став ще однією трагедією в хронології духовного і фізичного знищення нації.

1986 рік – аварія на Чорнобильській АЕС назавжди залишиться в наших серцях вічним болем. Наслідки аварії страшні. Це мільйони людей, які постраждали від радіації. Виведена з господарського обігу частина території України під назвою «зона відчуження» – це сільськогосподарські землі, лісові масиви та водоймища. Зона відчуження – злочинна, мертва зона, яка охоплює 2712 кв. км . Для когось це можливо і «зона відчуження», а для нас це Батьківщина. Це відірваний від України і змордований край. Це зона нашої Національної трагедії.

Напередодні річниці учні 7-Б класу зустрілися з ліквідаторами аварії на ЧАЕС нашими земляками Печаком В. І., Гоменюком М. О., Ковальчуком О. В. Ці люди були у самому пеклі тієї страшної катастрофи. З невимовним болем вони розповідали про ті трагічні події, зі сльозами на очах згадували своїх побратимів, з якими пліч-о-пліч долали наслідки аварії, і яких зараз вже немає серед живих. Про себе тоді ніхто не думав. Кожен з них поруч з тисячами інших робив там свою звичну справу. Сьогодні зрозуміло: наслідки аварії на ЧАЕС могли б бути значно більшими, якби не самопожертва і мужність тих, хто був там у перші тижні після лиха…

 Під час зустрічі діти ознайомилися з експозицією, яку підготували працівники музею «Літературна Немирівщина» до річниці Чорнобильської катастрофи, та вшанували пам’ять загиблих ліквідаторів хвилиною мовчання.

Вони захистили світ від страшної біди ціною свого життя.

Ми схиляємо перед ними голову…

Класний керівник 7-Б класу

Фокіна А. І.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *